Європа не є спостерігачем у війні Росії проти України, заявила міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен. Усі європейські країни стали ціллю російської гібридної агресії, впевнена вона. Тому Євросоюз повинен продовжувати допомагати Україні та зміцнювати власну обороноздатність. Польща, Литва, Латвія та Естонія вже закликали Європейський Союз побудувати лінію оборони вздовж кордону з Росією і Білоруссю, щоб захиститися від загроз з боку режимів Путіна і Лукашенка.
У листі до керівництва ЄС лідери чотирьох країн заявили, що проект покликаний захистити 27 держав-членів Євросоюзу з населенням 450 млн осіб.
“Створення системи оборонної інфраструктури вздовж зовнішнього кордону ЄС із Росією та Білоруссю дасть змогу розв’язати гостру й нагальну необхідність захистити ЄС від військових і гібридних загроз”, — йдеться в публікації агентства Reuters.
На будівництво оборонної лінії вздовж кордону протяжністю 700 км знадобиться значне фінансування. Згідно з оцінкою деяких європейських дипломатів, йдеться про 2,5 млрд євро.
“Я думаю, що зараз, коли всі більш-менш усвідомлюють у Європі те, що всі ці загрози — реальні, думаю, держави Балтії вважають, що це просто оптимальний момент, щоб порушити це питання перед усім Європейським Союзом, для того, щоб отримати на реалізацію цього проекту відповідне фінансування”, — зазначив політолог, доктор політичних наук Петро Олещук.
Щоб підготувати цивільне населення до можливого військового конфлікту з Росією, збройні сили Польщі запустили програму “Канікули з армією”, пише Associated Press. Її основна мета — підготовка поповнення для польської армії. Зараз у ній близько 198 тис. військовослужбовців. Пройти оплачувану підготовку зможуть охочі від 18 до 35 років. Триває вона 28 днів. Потім — рекрут може піти в запас або продовжити службу в теробороні.
Дефіцит військових відчувають усі європейські країни НАТО. Фактично, у разі війни з Російською Федерацією Європа зможе направити на фронт не більше 300 тис. осіб, хоча загальна чисельність військовослужбовців — майже два млн.
“У всіх арміях НАТО фактично нестача військовослужбовців, заповнювати її досить складно, при тому, що якогось престижу і відчуття того, що потрібно буде захищати Батьківщину, у сучасних європейців не дуже багато”, — вважає Олещук.
Щоб ефективно протистояти провокаціям з території Білорусі, у Польщі створять спеціальні підрозділи прикордонної служби для охорони кордону.
“Ми зіткнулися з ситуацією загрози державній безпеці, яка являє собою нелегальну міграцію на білорусько-польському кордоні. Ми швидко зрозуміли, де є слабкі місця, і найближчим часом їх зміцнимо”, — заявив заступник міністра внутрішніх справ Польщі Чеслав Мрочек.
Гібридні атаки Росії відчули на собі всі країни Євросоюзу, впевнена очільниця МЗС Фінляндії Еліна Валтонен.
“Що стосується таких країн, як Фінляндія, де Росія використовує міграцію проти нашого кордону і, по суті, намагається домогтися того самого, викликаючи хаос і перевороти в Африці, наприклад, у Сахельському регіоні. Це означає, що в Європі більше немає статусу спостерігача за агресією Росії. Ми всі жертви російської агресії. Важливо, щоб ми продовжували допомагати Україні, тому що РФ розуміє тільки силу”, — наголосила Валтонен.
В американському Інституті вивчення війни припускають, що Російська Федерація може зважитися на широкомасштабний збройний конфлікт із НАТО набагато раніше, ніж прогнозують на Заході. На такі плани Путіна, на думку аналітиків, вказують одразу три чинники: фінансування, економічні та військові показники країни-агресора.
