У Криму зникла головна редакторка кримськотатарського дитячого журналу

22 ноября 2024
2 Mins Read
10 Views

У Криму зникла головна редакторка кримськотатарського дитячого журналу

В окупованому Криму зникла головна редакторка кримськотатарського дитячого журналу «Арманчыкъ» 61-річна Едіє Муслімова. З вечора 21 листопада вона не виходить на зв’язок. Наразі її особистий та робочий телефон вимкнено. Авто Едіє досі стоїть біля будинку. Родичі звернулися із заявою в окупаційну поліцію і почали пошуки.

Як розповіла її племінниця Ельзара Муслімова, востаннє вона говорила з Едіє  вранці 21 листопада.

«Ми поговорили з нею і вона сказала, що зараз закінчить деякі справи по дому і виїжджає із Сімферополя з вулиці Київської в напрямку міста Судак у село Сонячна Долина до своєї матері», — наводить слова племінниці громадській організації «Кримська солідарність».

«Арманчыкъ» — єдиний глянцевий дитячий журнал кримськотатарською мовою. Він видається на півострові з 2011 року і виходить щомісяця.

За словами Ельзари, матері Едіє Муслімовій 91 рік. Вона потребує опіки доньки та сторонньої допомоги. У літньої жінки інвалідність першої групи за здоров’ям. О 18:00 вона зателефонувала Ельзарі та сказала, що Едіє досі немає.

«Бабуся не додзвонювалася до неї вже з 16:00. Навіть о 15:00 їй дзвонили племінники, але вона вже була не на зв’язку. Я почала телефонувати. У неї два телефони (робочий і звичайний свій), обидва телефони вимкнені. Ніякого зв’язку немає: ні Telegram, ні WhatsApp, ні Viber», — додала племінниця.

Ельзара Муслімова вже звернулася із заявою в окупаційну поліцію, а також готує заяву в «прокуратуру» Криму і фсб.

Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял на другій міжнародній конференції «Crimea Global. Understanding Ukraine through the South» розповів, що сьогодні жоден громадянин у Криму не може відчувати себе у безпеці та бути впевненим, що у разі потреби він зможе захистити свої права та своє життя.

«Терор проти кримців продовжується і після 10 років війни», – зазначив він.

Жителі Криму, за його словами, змушені жити в атмосфері страху та підозри, кризи довіри один до одного, змушені вчиняти дії проти власної волі під тиском російської влади. Наприклад, брати участь у незаконних виборах, підтримувати війну чи виходити на політичні пропагандистські акції.

internetua.com

Exit mobile version