В Анкарі відбувся тренінг «Виклики дезінформації та протидія їм у гібридній війні: приклад України».
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, в межах заходу українські експерти з протидії російській пропаганді говорили про поширення Росією фейкових новин та їх вплив, методи російської пропаганди в Туреччині, важливість фактчекінгу та освіти населення за напрямом свідомого споживання інформації.
“Російська агресія проти України спричинила дуже багато змін у нашому житті. І перше, що було, окрім танків, дезінформація, маніпуляції інформацією. І всі ці методи Росія відшліфувала до ідеалу. Перед початком широкомасштабного вторгнення Росія вже створила мережу своїх інформаційних впливів та ефективно використовувала дезінформацію як знаряддя війни”, — сказав посол України в Туреччині Василь Боднар.
Дипломат наголосив на тому, що країни повинні вчитися спільно протидіяти таким загрозам, оскільки через інформацію Росія поширює хаос.
“Туреччина є важливим геополітичним гравцем у регіоні, яка має вплив на процеси в Чорноморському регіоні та на Близькому Сході. Правильне розуміння процесів в Україні і війни, яку Росія розв’язала проти України, без спотворених російською пропагандою фактів, є вагомою передумовою для формування об’єктивної позиції як Туреччини, так і міжнародної спільноти щодо цієї агресії. Це також сприятиме зміцненню міжнародної солідарності з Україною та підтримці зусиль, спрямованих на досягнення миру та стабільності в регіоні”, — сказала у вступному слові голова Української спідки в Анкарі Ірина Амбаркютюкоглу.
Експертка проєкту StopFake, аналітикиня у європейському проєкті ATHENA з протидії російським інформаційним загрозам (FIMI) Маріанна Присяжнюк розповіла про особливості наративів, механізмів роботи російської пропаганди в Україні, методи протидії та досвід України в цьому.
“Враховуючи ресурси, що залучає Росія, може видаватися, що її пропаганді майже неможливо протидіяти. Але це не так. Її можна побороти оперативністю та креативністю. Ми спостерігаємо наступне: вони успішні там, де в них є апробовані та верифіковані методички, а от мислення “за межами”, де бракує досвіду, має певне “буксування”. Але системність, фінансування, розгалужена мережа агентів впливу — це їхня сильна сторона. І це дає їм можливість не лише продукувати інформаційні приводи на рівні джерел інформації, а й створювати їх на різних рівнях”, — сказала Присяжнюк.
Експертка поділилася прикладами російської пропаганди, зокрема націленими проти українських біженців у країнах Європи, на перешкоджання надання допомоги Україні партнерами, формування негативного образу України та українців, виправдання початку широкомасштабної агресії Росії проти України та інші.
Фактчекерка та медіаналітикиня українського проєкту StopFake Оксана Полулях розповіла про те, як кремлівські пропагандистські наративи змінювалися з 2014 року та роботу фактчекерів в умовах війни.
Вона наголосила, що населення має свідомо ставитися до інформації, і відзначила необхідність розбудови партнерства між суспільством та великими технологічними кампаніями, зокрема Meta, Google. Завдяки такому партнерству, на її переконання, можна більш ефективно протидіяти викликам в інформаційній сфері в умовах кризових ситуацій.
Викладачка Стамбульського університету, науковиця, депутатка Меджлісу кримськотатрського народу Гаяна Юксель розповіла про джерела російської пропаганди в Туреччині на прикладах оприлюднених матеріалів, що містять дезінформацію та фейки.
“Пропагандистській та дезінформаціній діяльності надають великого значення ще з часів Російської імперії, виділяють на неї великі бюджети. Тому їхні загрози та вплив точно не слід недооцінювати… В інформаційному просторі Туреччини використовуються як різні методи, так і різні платформи, концепції формати, аби максимально досягти цільової аудиторії та мами максимальний вплив”, — сказала Юксель.
Власна кореспондентка Укрінформу в Туреччині Ольга Будник виступила модераторкою заходу та розповіла про досвід агентства у фактчекінгу, зокрема навчання на основі досвіду відомих західних агентств, створення групи фактчекінгу у Головній редакції зарубіжної інформації та іномовлення Укрінформу. А також представила окремі результати роботи цієї групи, зокрема стосовно Туреччини та регіону.
Участь у заході взяли представники турецьких та іноземних ЗМІ в Туреччині, експерти, дипломати, представники української та кримськотатарської громад.