Київський апеляційний суд відхилив позов громади щодо відновлення історичної будівлі на вулиці Рейтарській, 37, яку зруйнувала девелоперська компанія «Нест», повідомив пам’яткоохоронець Дмитро Перов.
Місцеві мешканці та активісти звернулися до суду з вимогою зобов’язати забудовника відновити зруйновану частину будинку Київського повітового земства 1913. Однак суд відхилив усі дев’ять пунктів позовних вимог.
Що відбувається
У травні 2023-го компанія «Нест» почала зносити історичний флігель, розташований у дворі за адресою вулиця Рейтарська, 37-Аʼ. Там коментували, що на момент початку демонтажу флігель не мав охоронного статусу, а проєкт будівництва мав дозволи й погодження.
У департаменті культурної спадщини КМДА коментували, що не погоджували проєкт знесення. Після розголосу ЗМІ й втручання поліції демонтаж історичної будівлі вдалося на певний час зупинити. Проте будівлю продовжували розбирати за допомогою екскаватора навіть попри відкрите кримінальне провадження. Востаннє їх зупинили на початку вересня 2023-го.
У грудні 2023 року компанія-забудовник вимагала позбавити статусу памʼятки історії будинок Київського повітового земства, а в лютому – вимагала вдруге.
У травні 2024 року Шостий апеляційний адміністративний суд позбавив статусу памʼятки історії будинок Київського повітового земства. У «Нест» кажуть, що суд позбавив статусу памʼятки дворовий флігель за адресою вулиця Рейтарська, 37-Аʼ, який компанія знесла.
У листопаді 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва дозволив «Нест» не відновлювати зруйновану частину памʼятки архітектури. Місцеві мешканці й активісти вимагали в забудовника через суд відновити будинок власним коштом. Тоді громада подала позов в Київський апеляційний суд, який нині його відхилив.
Водночас у лютому Київський апеляційний суд підтримав скаргу активіста Богдана Білецького й заборонив демонтувати 130-річну історичну будівлю на Рейтарській, 37. Суд ухвалив рішення, яке забороняє будь-які дії, що можуть пошкодити або знищити будівлю.
Чому будівля цінна
Будинок Київського повітового земства, зведений у 1913 році, має статус памʼятки архітектури. На будівлю укладений охоронний договір, підкреслює Перов. Ба більше, ця ділянка є пам’яткою археології національного значення «Культурний шар «Міста Ярослава» 11–13 століть», кажуть активісти.
За даними Мінкульту, у 2011 році розділили комплекс будівель на три частини: Рейтарська, 37-А, Рейтарська, 37-А’ (флігель) і Рейтарська, 37-Б. Частину будинку на вулиці Рейтарська, 37-А занесли до Державного реєстру нерухомих памʼяток України. Флігель на вулиці Рейтарська, 37-А’, і частину садиби за адресою вулиця Рейтарська, 37-Б, у реєстр не занесли. Будівлю за адресою Рейтарська, 37-Б, демонтували, зазначила очільниця департаменту культурної спадщини Марина Соловйова. У вересні 2023 року Мінкульт надав статус пам’ятки місцевого значення для всієї будівлі – вулиця Рейтарська, 37-А, і Рейтарська, 37-А’.
Що хотіли побудувати
Компанія «Нест» стверджує, що придбала комплекс будівель, ділянку й затверджений проєкт будівництва в австрійської компанії Uniqa у 2021 році. Тут планували звести замість будівлі бізнес-центр Reiter Hall. Для цього хотіли знести фасадну будівлю пам’ятки й дворовий флігель, залишивши тільки одну стіну, кажуть активісти. Девелопер натомість запевняв, що хотіли реставрувати фасадну будівлю за адресою вулиця Рейтарська, 37-А, яка не передбачає демонтажу її стін.
Про суддю, що відхилив позов
Рішення у справі ухвалював суддя Ярослав Головачов, зазначив Дмитро Перов. Згідно з даними журналістських розслідувань, він фігурує у низці справ щодо можливого зловживання службовим становищем. Зокрема, згадуються ухилення від сплати податків та незаконне перебування на посаді голови суду понад 10 років.
Будівля з флігелем на Рейтарській, 37, має 130-річну історію. Це був будинок Київської повітової земської управи, де жив громадський діяч і письменник Микола Шаповал. У радянські часи там був розташований гідромеліоративний інститут. Будівля потрапила до книги «Київські адреси Української революції 1917–1921» й безпосередньо повʼязана з українським державотворчим процесом 1917–1922 років. Зокрема, Шаповал тут виконував обовʼязки міністра земельних справ УНР.
Обкладинка й фото: Дмитро Перов