Міністерство внутрішніх справ України разом з Музеєм Голодомору створили електронну мапу з тисячею оцифрованих кримінальних справ, пов’язаних із Голодомором 1930-х років.
У документах ідеться про масштаби злочинів, механізми їх вивчення, а також розвінчуються радянсько-російські міфи про «неврожай», «перегини на місцях» і «всесоюзний голод». Згідно з матеріалами, пік геноциду припав на березень–червень 1933-го, коли люди вдавалися до канібалізму й поїдання трупів.
Переглянути справи можна за посиланням. На мапі можна пошукати свідчення за населеним пунктом. Окремі документи відсканували, а деякі спогади можна перевірити за електронними джерелами. Ми спробували переглянути кілька документів і спогадів.
Свідчення про Голодомор можна подивитися на мапі за конкретним населеним пунктом. Скриншот Віледжа
Один зі спогадів про Голодомор 1930-х років, що стався у селі Вища Дубечня на Київщині. Скриншот Віледжа
Протягом 2020–2023 років опрацювали 1022 кримінальні справи, що підтверджують умисно сплановане знищення українського народу радянською владою. На мапі також можна знайти 1024 справи, які знищили ще в 1956-му.
Дослідники продовжують наносити свідчення про Голодомор на мапу, а також почали верифікувати інформацію про випадки людоїдства, отриману з архівних документів у музеях і свідчень очевидців.
- Голодомор 1932–1933 років – офіційно визнаний акт геноциду українського народу, який організував СРСР. За різними демографічними даними, від голоду в ці роки померли від 3 до 3,5 мільйона людей.
- Документальний фільм «Сімейний альбом» про жертв Голодомору покажуть в Україні до Дня пам’яті. У фільмі йдеться про історію британської фотографині Самари Пірс, яка випадково дізналася, що її прадід Александр Вінербергер з Австрії став свідком Голодомору в Україні в 1932–1933 роках.
Обкладинка й фото: Музей Голодомору, скриншоти Віледжа