Росія системно фокусується на аудиторії, сприйнятливій до меседжів, які підривають довіру до західних інституцій, демократії та НАТО.
Нове дослідження Центру інформації, демократії та громадянства при Американському університеті в Болгарії виявило ключові напрямки російської дезінформаційної кампанії.
Про це йдеться у звіті на сайті Центру.
Аналіз понад 640 тисяч публікацій, розміщених в інтернеті з грудня 2024 року по березень 2025 року, показав: 52% усієї виявленої дезінформації поширюється на країни колишнього СРСР і Балканського півострова.
Незважаючи на порівняно невелику чисельність населення цих регіонів, саме вони опинилися в центрі уваги кремлівської пропагандистської мережі під назвою «Правда». За даними авторів дослідження, така концентрація свідчить про цілеспрямованість і скоординованість зусиль. Дослідження показує, що Росія системно фокусується на аудиторії, сприйнятливій до меседжів, які можуть підривати довіру до західних інституцій, демократії та НАТО.
Лідером за кількістю дезінформаційних публікацій на душу населення стала Молдова. За нею йдуть Латвія та Естонія, замикаючи першу трійку. Усі ці країни – пострадянські республіки, що, на думку аналітиків, робить їх уразливими як в інформаційному, так і в політичному плані.
Сербія і Вірменія також потрапили до першої п’ятірки. Литва, Грузія, Словаччина, Болгарія і Чехія увійшли в десятку країн, де найчастіше зафіксовано дезінформацію, що виходить від мережі «Правда».
Дослідники зазначають, що активність «Правди» не виглядає випадковою: більшість дезінформаційних меседжів спрямовані на посилення недовіри до національних урядів, підтримку прокремлівських наративів і розпалювання внутрішньополітичних конфліктів. У цьому контексті країни з історичними, культурними або політичними зв’язками з Росією виявляються особливо сприйнятливими.
На думку авторів доповіді, боротьба з такими кампаніями вимагає не тільки технічних рішень, а й підвищення медійної грамотності населення, особливо в країнах, що перебувають у зоні особливої уваги кремлівської пропаганди.