Коли Росія втрутилася у президентські вибори в США у 2016 році, поширюючи в Інтернеті дописи, що викликають розбіжності та підбурюють людей, щоб розпалити обурення, її дописи були зухвалими та рясніли орфографічними помилками та дивним синтаксисом. Вони були розроблені, щоб привернути увагу будь-якими необхідними засобами.
«Хілларі — це сатана», — говорилося в одному російському дописі у Facebook .
Тепер, через вісім років, іноземне втручання в американські вибори стало набагато витонченішим і його набагато важче відстежити.
Дезінформація з-за кордону, зокрема з Росії, Китаю та Ірану, перетворилася на постійну та згубну загрозу, оскільки країни випробовують, повторюють і впроваджують дедалі більш нюансовані тактики, за словами представників розвідки та оборони США, технологічних компаній та академічних дослідників. Здатність схилити навіть невелику кишеню американців може мати величезні наслідки для президентських виборів, які опитування загалом вважають гонкою навпіл.
Росія, за оцінками американської розвідки, прагне підтримати кандидатуру колишнього президента Дональда Дж. Трампа, тоді як Іран віддає перевагу його опонентці, віце-президенту Камалі Гарріс. Китай, здається, не має бажаного результату.
Але широка мета цих зусиль не змінилася: посіяти розбрат і хаос у надії дискредитувати американську демократію в очах світу. Однак кампанії розвивалися, адаптуючись до мінливого медіа-ландшафту та поширення нових інструментів, які дозволяють легко обдурити довірливу аудиторію.
Ось шляхи розвитку іноземної дезінформації:
Росія була головним архітектором американської дезінформації, пов’язаної з виборами, у 2016 році, і її пости публікувалися переважно у Facebook.
Зараз Іран і Китай докладають подібних зусиль, щоб вплинути на американську політику, і всі три розподіляють свої зусилля на десятки платформ, від невеликих форумів, де американці спілкуються про місцеву погоду, до груп обміну повідомленнями, об’єднаних спільними інтересами. Країни беруть приклад одна з одної, хоча точаться дискусії щодо того, чи співпрацювали вони напряму над стратегіями.
У Telegram є натовпи російських акаунтів, які сіють суперечливі, іноді жорстокі відео, меми та статті про президентські вибори. Є принаймні сотні інших з Китаю, які імітували студентів, щоб розпалити напругу в американських кампусах цього літа через війну в Газі. Обидві країни також мають облікові записи на Gab, менш відомій платформі соціальних медіа, яку віддають перевагу ультраправі, де вони працювали над просуванням теорій змови.
Іран, Росія та Китай докладають подібних зусиль, щоб вплинути на американську політику, і всі три розпорошують свої зусилля на десятках платформ.Кредит…Кенні Холстон/The New York Times
Російські оперативники також намагалися підтримати пана Трампа на форумах Reddit і форумах, які віддають перевагу ультраправим, націлюючись на виборців у шести штатах, а також на іспаномовних американців, гравців відеоігор та інших осіб, яких Росія ідентифікувала як потенційних симпатиків Трампа, згідно з внутрішніми документами, оприлюдненими в вересня управлінням юстиції.
Одна кампанія, пов’язана з операцією державного впливу Китаю, відома як Spamouflage, керувала обліковими записами під ім’ям Харлан, щоб створити враження, що джерелом консервативного контенту був американець, на чотирьох платформах: YouTube, X, Instagram і TikTok.
Нова дезінформація, яку розповсюджують іноземні держави, спрямована не лише на мінливі штати, а й на конкретні райони в них, а також на окремі етнічні та релігійні групи в цих районах. За словами дослідників і вчених, які вивчали нові кампанії впливу, чим більш цілеспрямованою є дезінформація, тим більша ймовірність її поширення.
«Коли дезінформація створена спеціально для певної аудиторії, зловживаючи її інтересами чи думками, вона стає більш ефективною», — сказала Мелані Сміт, директор з досліджень Інституту стратегічного діалогу, дослідницької організації в Лондоні. «На попередніх виборах ми намагалися визначити, яким буде великий неправдивий наратив. Цього разу це тонке поляризоване повідомлення, яке погладжує напругу».
Іран зокрема витратив свої ресурси на створення таємних зусиль з дезінформації, щоб залучити нішеві групи. Веб-сайт під назвою «Не наша війна», який мав на меті залучити американських військових ветеранів, містив статті про відсутність підтримки солдатів на дійсній службі з різко антиамериканськими поглядами та теоріями змови.
Інші сайти включали «Afro Majority», який створював контент, орієнтований на темношкірих американців, і «Savannah Time», який намагався схилити консервативних виборців у нестабільному штаті Джорджія. У Мічигані, іншому штаті, що перебуває в нерегулярному стані, Іран створив онлайн-магазин під назвою «Westland Sun», щоб обслуговувати арабських американців у передмісті Детройта.
No Comment! Be the first one.