Президент Киргизстану Садир Жапаров підписав закон «про іноземних представників», який багато в чому схожий на російський закон про «іноагентів».
Про це він написав у вівторок на своїй сторінці у Фейсбуці.
«Я підписав закон, який представляє інтерес для громадськості, неурядових організацій та їхніх зарубіжних партнерів. Раніше до мене зверталися неурядові організації та їхні закордонні партнери, які просили не підписувати цей закон», – зазначив він.
За словами Жапарова, неурядові організації, які працюють у Киргизстані протягом 30 років, «ніде не реєструвалися та нікому не звітували» про свою діяльність.
«Вони лише відкривали банківські рахунки, брали гроші в іноземних донорів і використовували їх на власний розсуд, зокрема в особистих цілях. Відтепер вони, як і всі, реєструватимуться у міністерстві юстиції. Відкриватимуть банківські рахунки. Тепер вони працюватимуть відкрито. Не буде безладу як раніше», – зауважив він.
Закон набуде чинності через 10 днів після опублікування.
Наприкінці березня понад 100 некомерційних організацій (НКО) та активістів зверталися до президента Киргизстану із закликом не підписувати законопроєкт.
Як повідомляв Укрінформ, у березні парламент Киргизстану (Жогорку Кенеш) у третьому, остаточному читанні ухвалив законопроєкт «про іноземних представників».
Законопроєкт дає змогу посилити держконтроль за некомерційними організаціями (НКО). Місцеві неурядові організації, які фінансуються з-за кордону та здійснюють «політичну діяльність» у Киргизстані, будуть визнані такими, що «виконують функції іноземного представника» та будуть зареєстровані у відповідному реєстрі. Діяльність організацій, які не зареєструвалися як «іноземні представники», припинятимуть на шість місяців.
Такі НКО будуть зобов’язані складати додаткові звіти киргизькій владі і підлягатимуть позаплановим перевіркам. Крім того, «іноземні представники» повинні будуть супроводжувати свої публікації плашкою, аналогічною російській.
Делегації Європейського Союзу та посольств Канади, Франції, Німеччини, Великої Британії та США у четвер зробили спільну заяву, в якій висловили стурбованість у зв’язку з ухваленням Жогорку Кенешем КР законопроєкту «про іноземних представників».
Раніше Фонд «Правова клініка «Адилет»» проаналізував цей документ та встановив, що він на 98% аналогічний російському закону «про іноземних агентів».
Законодавство про іноагентів у Росії з’явилося у 2012 році. Закон дозволив Мін’юсту визнавати некомерційні організації іноземними агентами, якщо вони отримують фінансування з-за кордону та займаються політичною діяльністю. Критерії, за якими визначається така діяльність, у законі чітко не визначено, що дозволяє владі переслідувати організації, що працюють у галузі освіти, культури, охорони здоров’я, екології, захисту прав людини.
Згодом з’явилася можливість визнавати агентами ЗМІ та фізичних осіб, у тому числі тих, хто не отримує закордонного фінансування, але «перебуває під іноземним впливом». Що саме слід вважати за іноземний вплив, російське законодавство не уточнює.
No Comment! Be the first one.