Не вся огорожа Байкового кладовища є історичною, підтвердив міський голова Віталій Кличко у відповіді на петицію про її збереження.
Згідно з паспортом об’єкта культурної спадщини, офіційний статус пам’ятки мають лише окремі її частини. Серед них – надбрамна церква, Католицькі й Лютеранські ворота, а також певні секції цегляного паркану з металевими ґратами.
Решта конструкцій, які не входять до цього переліку, юридично не вважаються об’єктами культурної спадщини. Це може означати, що їх можуть демонтувати без порушення пам’яткоохоронного законодавства.
Щоб визначити, які ще елементи огорожі можуть мати історичну цінність, КМДА планує провести додаткові дослідження. До цього залучать експертів і представників громадськості. Це дасть можливість з’ясувати, які частини паркану варто зберегти.
Що відбувається
У серпні 2019 року цегляну огорожу навколо Байкового кладовища планували розібрати. Пізніше КМДА заборонила комунальній ритуальній службі розбирати її до надання проєкту реконструкції. Нині служба надала наявні документи.
У грудні 2024 року історичне огородження Байкового кладовища почали демонтувати. Розбирали огорожу зі старої частини кладовища, щоб замість неї побудувати нову.
Тут замінювали старе огородження на нове з клінкерної цегли. Це пояснюють необхідністю підпірних стінок на місцях зсуву. Проте на окремих ділянках зʼявилися монолітно-каркасні конструкції, каже Дмитро Перов.
Що відомо про огорожу
Червона історична огорожа – це частина памʼятки національного значення (Байкового кладовища) і щойно виявлений обʼєкт культурної спадщини. На ній ковані металеві грати з фігурним орнаментом і цегляні стовпці з ліпним декором і ритуальними вазами. Паркан побудували в період з 1876 по 1909 рік.
Перші поховання на кладовищі були в 1834 році. Тут поховані Михайло Грушевський, Микола Міхновський, Леся Українка, Олена Пчілка, Остап Вишня, Володимир Сосюра й Микола Лисенко.
Заступник голови КМДА Петро Пантелеєв просив не підтримувати петицію. Він аргументував це тим, що ця частина огорожі не є об’єктом культурної спадщини й не має архітектурної чи художньої цінності.
Обкладинка й фото: Дмитро Перов
No Comment! Be the first one.