Найстарішу мозаїку «Робітник і робітниця» на будівлі Міського палацу культури в Чернігові закрили фанерою, щоб зберегти фасад будівлі, повідомили в спільноті Child of Socialism.
Трохи контексту
У 2018-му році Палац потрапив під програму тепломодернізації, у межах якої мали «утеплити» й мозаїку. Тоді спільнота Chernihiv Monumentalism вимагала, щоби мозаїку внесли до переліку об’єктів культурної спадщини.
В Управлінні культури вирішили не утеплювати панно, а прикрити фанерою, пообіцявши відкрити мозаїку «за кращих часів». Це пояснюють тим, що утеплювач на палаці гниє, коли панно не закрите. Попри те, що Chernihiv Monumentalism разом із фахівцями розробили три схеми утеплення зони навколо панно, яке дозволило б не закривати мозаїку, до їх порад не прислухалися. Активісти пояснюють, що закриття панно не можна назвати консервацією, бо процес мають проводити реставратори.
Що відомо про консервацію
Мозаїку почали зашивати 22 квітня. Панно планують тримати під панелями допоки не відреставрують його, каже директорка Палацу культури Ірина Должикова в коментарі «Суспільне Чернігів». Під час війни зробити це неможливо, бо для реставрації треба багато грошей (мінімум кілька мільйонів гривень).
Перед тим, як почати консервацію мозаїки, до палацу культури приїхали фахівці з Києва, тому вочевидь процес відбувається з дотриманням усіх вимог, каже директорка. «Це роблять для того, щоб туди не потрапляла вода та сніг. Мозаїка багато років була на вулиці, вона сиплеться, камінці опадають, тому треба шукати професіонала», – пояснює Должикова.
Що кажуть дослідники
Художниця, дослідниця і засновниця організації Chernihiv Monumentalism Олена Загребіна проти того, щоб мозаїку закривали. «Мозаїка розміщена на палаці культури, і дуже важливо показувати та розповідати про нашу історію, про нашу культуру», – додає вона.
Наразі від імені громадськості збираються писати запити до управління і департаменту культури щодо стану збереження мозаїки.
Мозаїка «Робітник і робітниця» є єдиною, яку створили у 1969-70-х роках у Чернігові. Сам палац відкрили 5 листопада 1970-го, а для оформлення будівлі запросили художника Григорія Довженка. Він також створив розписи для інтер’єру палацу, однак вони вже втрачені. Ймовірно Довженко курував і створення мозаїки «Робітник і робітниця».
Сам Довженко працював у напрямку монументалізм і належить до школи художника Михайла Бойчука. Бойчуківці створювали монументальні твори з підкресленим зверненням до народного мистецтва разом із сакральними мотивами. Їх діяльність придушувала радянська влада, а митців страчували.
Фото й обкладинка: child_of_socialism, chernihiv_monumentalism
No Comment! Be the first one.