У Чернігові найстарішу мозаїку міста «Робітник і робітниця» на будівлі Міського палацу культури повністю зашили вентфасадом, повідомила активістка Ельміра Еттінгер.
На стіні не залишили жодного умовного «віконця» для майбутньої реставрації та доступу до панно попри її охоронний статус.
За словами Еттінгер, мозаїку не обов’язково було зашивати, оскільки є позитивні приклади утеплення будівель без шкоди для монументального мистецтва.
Що відомо про утеплення мозаїки
У 2018 році Палац потрапив під програму тепломодернізації, у межах якої мали «утеплити» й мозаїку. Тоді спільнота Chernihiv Monumentalism вимагала, щоби мозаїку внесли до переліку об’єктів культурної спадщини.
В Управлінні культури вирішили не утеплювати панно, а прикрити фанерою та відкрити мозаїку «за кращих часів». Це пояснили тим, що утеплювач на палаці гниє, коли панно не закрите. Активісти розробили три схеми утеплення зони навколо панно, яке дозволило б не закривати мозаїку, проте до їх порад не прислухалися.
У квітні 2025 року мозаїку зашили в фанерний короб. Її планували тримати під панелями до початку реставрації, яка мала відбутися після закінчення війни, адже на роботи необхідно мінімум кілька мільйонів гривень.
Мозаїка «Робітник і робітниця» є єдиною, яку створили у 1969-70-х роках у Чернігові. Сам палац відкрили 5 листопада 1970-го, а для оформлення будівлі запросили художника Григорія Довженка. Він також створив розписи для інтер’єру палацу, однак вони вже втрачені. Ймовірно Довженко курував і створення мозаїки «Робітник і робітниця».
Обкладинка та фото: Ельміра Еттінгер, Child of Socialism