Israel Aerospace Industries модернізувала класичну протитанкову ракету LAHAT, створивши версію LAHAT Alpha з подвоєною дальністю ураження — тепер до 20 км замість попередніх ~10 км, повідомляє electromotor.com.ua з посиланням на thedefensepost.com. Збільшення дальності досягнуто за рахунок додавання розгінного (першого) ступеня та загального збільшення розмірів і маси системи. У результаті ракета стала довшою (приблизно 2 метри) і важчою — вага зросла з ~13 кг до близько 20 кг. Ця модернізація відкриває можливості для ураження цілей із безпечнішої, stand-off дистанції, що підвищує виживаність носіїв озброєння.
Table Of Content
Конструктивні зміни: двоступенева схема та нова бойова частина
На оприлюдненому зображенні видно двоступеневу конфігурацію LAHAT Alpha — новий розгінний ступінь забезпечує необхідний імпульс для подвоєння дальності. Окрім механічного подовження, ракета отримала нову, більшу бойову частину, яка доступна у двох варіантах: стандартна тандемна кумулятивна для боротьби з сучасною бронею та осколково-фугасна для ураження інфраструктури й неброньованих цілей. Збільшена вага та бойова маса підвищують ефективність ураження як броньованих, так і укріплених цілей. Таке рішення дозволяє зберегти відносну простоту конструкції й водночас значно розширити тактичні можливості системи.
Наведення: лазерна підсвітка як ключова умова застосування
LAHAT Alpha зберігає напівактивну лазерну систему наведення (Laser-Homing), тобто для точного ураження ціль треба підсвітити лазером. Це накладає вимоги на організацію підсвітки: її можуть виконувати наземні коректори, спостерігачі або безпілотні літальні апарати (БПЛА), що робить інтеграцію з розвідкою і мережевими можливостями критично важливою. Лазерне наведення має перевагу в умовах відсутності GPS або при глушінні супутникових сигналів, але потребує координації між носієм ракети та джерелом підсвітки. Тому операційна ефективність LAHAT Alpha залежатиме не лише від самої ракети, а й від розвиненості систем цільовказування в бойовій групі.
Платформи запуску та історія застосування
Хоча спочатку LAHAT створювався для стрільби з танкових гармат, система швидко знайшла застосування в різних пускових установках — від наземних пускових модулів до вертольотів. Модифікація до LAHAT Alpha зберігає цю універсальність: ракета може застосовуватися як з мобільних наземних платформ, так і з повітряних носіїв, що підвищує гнучкість розгортання. На сьогодні одним відомим іноземним оператором оригінальної LAHAT є Азербайджан, який купував ракети для оснащення своїх гелікоптерів. Розширення дальності може зробити систему привабливішою для інших замовників, які шукають доступні stand-off рішення.
Ринок та конкуренти: куди рухається попит на ПТРК
Збільшення дальності протитанкових засобів — очевидний тренд у світовій оборонній промисловості, що обумовлено потребою мінімізувати ризики для екіпажів та носіїв. На ринку існують конкуренти з аналогічними або більшими характеристиками, зокрема інші ізраїльські розробки та західні рішення, які пропонують мережеві можливості й більші дальності ураження. Наприклад, Rafael анонсував L-SPIKE 4X із заявленою дальністю до 40 км, що підкреслює конкуренцію у секторі далекобійних керованих боєприпасів. У такому середовищі LAHAT Alpha позиціонується як економічно привабливе й технічно просте рішення з оновленими характеристиками.
Висновок: для кого підходить LAHAT Alpha і які перспективи
LAHAT Alpha представляє собою логічну еволюцію перевіреної платформи — просте інженерне рішення (додатковий розгінний ступінь та більша бойова частина) дало значний приріст дальності і бойової ефективності. Система підходить для сил, які потребують економічних stand-off рішень з лазерним наведенням та інтеграцією з БПЛА або наземними коректорами. Подальша комерційна успішність залежатиме від здатності виробника просувати переваги системи (ціна, сумісність, навчання операторів) на фоні конкурентних пропозицій з більшою дальністю. LAHAT Alpha має шанси зайняти нішу на ринку як потужніша, але відносно доступна альтернатива дорогим комплексам великої дальності.
Раніше ми повідомляли про річне ембарго на українську сталь та обговорювали, чи це реальна криза чи політичний тиск Польщі.
