У Нью-Йорку показали мультимедійну групову виставку українських митців під назвою «Реверберація». Фотографія, скульптура, живопис, графіка та музика – у десяти роботах можна було простежити глибоку роботу з темою пам’яті та впливу війни на нинішні й майбутні покоління.
Що таке реверберація?
Реверберація – це процес зменшення інтенсивності звуку при його багаторазовому відбиванні від навколишніх поверхонь у закритому приміщенні.
Ключові спогади про певний травматичний досвід люди зберігають завдяки аудіальному та візуальному ряду, тож у межах «Реверберації» митці шукали відповіді на актуальні запитання: що ми пам’ятатимемо після закінчення війни, як ми будемо оцінювати цей досвід і ділитися ним із наступними поколіннями.
Ось кілька робіт, які показали на виставці:
Юлія Бєляєва зобразила шестирічного хлопчика, який приніс консерви на могилу матері у дворі їхнього будинку в Бучі. Жінці було лише 34 роки, коли вона померла в сховищі через брак їжі та медикаментів, разом із нею були її чоловік і троє дітей. Світлина цього хлопчика та його історія облетіла весь світ після того, як журналісти міжнародного видання Associated Press поширили її в ЗМІ.
Скульптура Юлії Бєляєвої «Смуток»
Юрій Коваль, «Спроба 8. 9», 2023
Порцелянові чайні чаші Юрія Коваля є вирваними з контексту реальності й гостро відображають це відчуття. У них закодовані крихкість часу й перегляд основних цінностей, які зараз переживають українці.
Сергій Святченко, Геннадій Козуб, із серії «Відсутність присутності. 7.07.22», 2022–2024
Ця серія колажів є спробою деконструювати образи війни, створити нову художню реальність і показати важливість чуттєвих спалахів, які живлять нашу метафоричну єдність. Фото, які виступили основою для диджитал-колажів, зробили в деокупованому Ірпені на початку липня 2022 року. Фрагменти руїн поєднуються в нові візуальні символи, відсилаючи глядачів до теми апокаліпсиса, де відчуття напруги та руйнування набувають нового соціально-метафоричного значення, демонструють пошуки встановлення межі між особистим, підсвідомим і сьогоденням.
Влада Ралко, із серії «Експонати», 2021
Працюючи з темою часу та пам’яті в серії «Експонати», Влада демонструє символіку колишнього Радянського Союзу та пропаганди радянської праці в поєднанні з уламками тіл людей і тварин. Так художниця показує шлях до «великих цілей» через війну та насильство, спричинені цими символами.
Також у межах виставки експонували роботи Максима Дондюка, Алевтини Кахідзе, Олександра Глядєлова, Артема Волокітіна й Аліни Якубенко.
Проєкт відбувся за підтримки Генерального консульства Чеської Республіки та Генерального консульства України в Нью-Йорку до третьої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Матеріал підготовлено за підтримки Biruchiy
No Comment! Be the first one.