50 років тому Білл Гейтс та Пол Аллен заснували Microsoft. У 1993-му Гейтс розповів ВВС про інновації, які визначатимуть ХХІ сторіччя.
Коли ВВС випустило в ефір інтерв’ю з Біллом Гейтсом у червні 1993 року, у світі існувало лише 130 веб-сторінок. Наукова програма ВВС “Горизонт” досліджувала “електронне прикордоння” і дійшла висновку, що інформація починає перевизначати наш світ, його географію та економіку.
Тоді в інтерв’ю програмі Гейтс заявив: “Це доба інформації, комп’ютери – це інструмент доби, а програмне забезпечення – це те, що визначатиме, наскільки легко ми отримуватимемо інформацію”.
На той момент технології були такими, що глядачам пропонували вислати чек на 2 фунти і отримати поштою текстову розшифровку інтерв’ю.
Тоді комп’ютерна індустрія вже зростала швидшими темпами, ніж будь-яка інша в історії. Але ключем до майбутніх прибутків стало створення чогось невеликого і простого у використанні. Тоді програма запитала у Гейтса: “Чи нам потрібно так багато інформації, або ж вони (технологічні фірми) просто мають продавати її нам?”
У світі, де список усіх світових веб-сайтів міг поміститися на двох сторінках, про інтернет–павутиння із окремих сайтів навіть ще не згадували. Але, як виглядає, ідеї, висловлені тоді в програмі, багато в чому випереджали свій час.
У перші роки від заснування Microsoft Білл Гейтс та Пол Аллен поставили мету: в кожному домі та столі має стояти комп’ютер. І на всіх, звісно, має стояти програмне забезпечення від Microsoft.
Вони познайомилися ще дітьми – обидва навчалися у приватній школі у Сіетлі, обидва захоплювалися комп’ютерами. Обидва вступили в коледж і кинули його, аби заснувати Microsoft, який назвали так тому, що компанія мала забезпечувати софтом мікрокомп’ютери.
Прорив стався у 1980, коли Microsoft погодився розробити програмне забезпечення для персональних комп’ютерів, що їх стала виробляти ІВМ, на той час найбільша комп’ютерна компанія у світі.
Геніальним бізнесовим передбаченням стала домовленість про те, що Microsoft може надавати ліцензії на оперативні системи для виробників, персональні комп’ютери яких сумісні з ІВМ, які залежали від їхньої програмної продукції MS-DOS.
Так було забезпечено потік грошей, який не припиняється і донині.
При цьому Гейтс грав роль серйозного комп’ютерного ботана, тоді як Аллен – його розслабленого старшого брата.
Аллен працював у Microsoft до 1983 і відійшов від справ по тому, як йому діагностували рак крові. Він вилікувався і став успішним венчурним інвестором. А оскільки він також зберіг за собою свою частку акцій Microsoft, він весь час фігурував у списках найбагатших людей у світі – аж до своєї смерті у 2018-му у віці 65 років.
Багатство він витрачав на свої пристрасті, фінансуючи баскетбольну команду Portland Trail Blazers, а також Seattle Seahawks з NFL, яка виграла Суперкубок у 2013-му.
Його відхід від Microsoft означав, що Аллан також отримав більше часу відшліфовувати свою гру на гітарі. Легендарний музичний продюсер Квінсі Джонс якось заявив, що Аллен “співає і грає зовсім як (Джиммі) Гендрікс”.
“Я плавав на його яхті, і там були Девід Кросбі, Джо Волш, Шон Леннон… а в останні два дні приєднався ще й Стіві Вондер, який змусив Пола заграти з ним – і він крутий, чуваки!” – розповів він в інтерв’ю.
Аллен залишив компанію ще до того, як такі продукти як Windows, Excel та Word з’явилися на комп’ютерах у кожному офісі та домі.
До початку 1990-х бачення Гейтса щодо того, як мають працювати мережі комп’ютерів сприяли швидкому зростанню продажів та прибутків. Але первинна мрія ділових партнерів про те, як оснащені програмним забезпеченням Microsoft комп’ютери на кожному столі, збулася лише наполовину.
Вордівські та ікселевські файли були корисними, але для подальшої експансії Microsoft мав продовжити освоєння нових світів.
Наступним кроком стало приведення мультимедійних технологій у кожен дім, коли кожен персональний комп’ютер ставав і засобом для комунікації. Це був той самий світ дозвілля, який так подобався Аллену, але забезпечити його у кожному домі мав Гейтс.
Тисяча ТБ-каналів, а дивитися нічого
Як визнавав Гейтс в інтерв’ю ВВС у 1993-му, підкорити домашню аудиторію “буде складнішим викликом”. Але він був впевнений, що Microsoft впорається.
“Якщо взяти часову рамку у 15, тим більше 20 років, то у кожному домі дійсно буде комп’ютер, хоч він і не виглядатиме так, як зараз”, – казав тоді Білл Гейтс.
За рік до того Брюс Спрінгстін випустив хіт про “57 каналів – і нічого дивитися”. Натана Мирвольда з Microsoft такий цинізм не злякав, і він заявив, що у майбутньому в нас може бути і тисяча телевізійних каналів:
“Може це лунає як кошмар, але я гадаю, що це буде чудово. Уявіть лише, якби у вашій улюбленій книжковій крамниці продавалися лише п’ять книжок!”
Він вже тоді описував послуги, які втілилися у сучасних стрімінгових сервісах, говорячи про “інтерактивні онлайн-гіди, які дозволять за допомогою комп’ютерних технологій організовувати канали, показувати їх вам за тематикою, і навіть враховувати, що ви вже дивитеся, аби надати вам все це онлайн”.
Мирвольд фактично говорив про майбутнє, коли дотиком пальця ви могли замовити музику та відео прямо на свій персональний комп’ютер. Але як це вплинуло на приватність?
У програмі 1993 року ми знаходимо попередження від Деніз Карузо, редакторки часопису Digital Media: “Легкість того, що через п’ять років ви за допомогою натискання кнопки на пульті зможете замовити будь-що означає, що інформація про вас потрапити в мережу. Це означає, що той, хто сидить на іншому кінці цього дроту, знатиме, що ви дивитеся по телевізору, знатиме дані вашої банківської картки, знатиме речі, які ви, можливо, не хочете, аби про вас знали”.
Карузо вже тоді порушила питання, яке нині широко обговорюють в контексті генеративного штучного інтелекту та заснованих на ньому моделей, які дозволять відстежувати використання матеріалів у мережі. Вона казала:
“Якщо зробити інформацію товаром, це повністю змінить природу того, як люди думають про ідеї, свою роботу і свої вчинки. Наприклад, я пишу. Моє ремесло – це ідеї, і коли ви намагаєтеся визначити, що таке інформація, і звідки взялася якась ідея, і хто від початку її висунув, і на якій серветці ця ідея була спочатку записана, то опиняєтеся на хиткому ґрунті, де незрозуміло, де завершується ідея однієї людини і починається ідея іншої”.
Карузо також висловила думку, що інформація – незвичайний товар, він не має ніякої цінності, якщо його не захищати. Але як захистити щось, що не має фізичної форми і може бути скопійовано і змінено безліч разів?
“Проблема полягає в тому, що рішення є так само складними, як і самі проблеми. Чи хочете ви просто закрити усю інформацію на ключ? Звісно, ні. Ми б не мали ніякого прогресу в науці, якби вчені не могли вільно обмінюватися ідеями та інформацією. Чи хочете ви, щоб уся інформація була абсолютно вільна і доступна? І це також навряд чи можливо, адже для багатьох людей – це плоди їхньої праці, з якого вони живуть – хай це буде книжка чи фільм або ж музика. Гадаю, технології є неймовірною і дуже потужною річчю – в обох напрямках, і важливо, аби ми це розуміли”.
Народження е-мейлу
Хоча у ту програму не увійшла тема широкої інтернет-мережі, для багатьох глядачів вона стала першим відкриттям концепції електронної пошти, або ж е-мейла.
На той час Microsoft продовжував свою агресивну експансію, і віцепрезидент компанії Майк Мюррей заявив, що е-мейл дозволяє створити “електронну місцину, яка дозволяє нам долати кордони часу та географічні бар’єри”.
Нині ці слова лунають приголомшливо, але тоді це взагалі було революційною ідеєю, що хтось може спілкуватися з кимось на іншому кінці світу без телеграм чи дорогих телефонних дзвінків.
На кінець 1993 року кількість вебсайтів у світі вже зросла до 623 і подвоювалася кожні три місяці. Наприкінці 1994 сайтів вже було понад 10 тисяч. Дехто з оглядачів зазначав, що Microsoft повільно реагував на швидкість зростання “павутиння”, але у травні 1995 Білл Гейтс розіслав провідним співробітникам компанії лист, який називався “Інтернет: хвиля припливу”, в якому назвав утворення мережі “найбільш важливою подією відтоді, як у 1981 році було створено перший персональний комп’ютер ІВМ”.
Через три місяці Microsoft запустив власний інтернет-портал MSN, а також Windows 95.
У деяких версіях до програми була прив’язана нова розробка компанії – браузер Internet Explorer.
Майбутнє знову відкривалося для готових, і у Гейтса було кілька думок щодо того, як скористатися з цього.
No Comment! Be the first one.