Чоловіку на його мобільний додаток «Приват-24» почали надходити повідомлення щодо зняття коштів з кредитного рахунку, яку він не ініціював
ПриватБанк вимагає чоловіка закрити кредитну заборгованість у розмірі 32 312 гривень. Однак він відмовляється, адже кошти витратили шахраї. Про це йдеться у рішенні Гадяцький районний суд Полтавської області, опублікованому 21 травня 2025 року.
15 березня 2023 року чоловік ознайомився з умовами кредитування та підписав паспорт кредиту. Він підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив наступні умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 2 тисяч гривень (п. 9.2. договору); тип кредитної карти – Картка «Універсальна Gold»; строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п. 9.2. договору); процентна ставка, відсотків річних: 40,8 % (п. 9.3 договору); кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов’язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредит картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати коштом кредитного ліміту (п. 9. договору); розмір мінімального обов’язкового платежу: – 5% від заборгованості, але менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 1 грн, щомісячно – у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п. 9.4. договору); проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які відповідно до ч. ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п. 9.5. та п. 2.1.1.2.12. договору). У зв’язку з порушеннями зобов’язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості клієнт станом на 13.12.2023 року має заборгованість – 34 312 гривень, яка складається з наступного 27 689 гривень – заборгованість за тілом кредиту, 6 623 гривень – заборгованість за простроченими відсотками.
22.02.2024 року від чоловіка надійшов відклик на позовну заяву, в якій він вказує, що на підставі укладеного договору від 15.06.2012 року з АТ “КБ ПриватБанк” разом з картою для виплат заробітної плати він отримав кредитну картку для здійснення платіжних операцій. 15.07.2022 року для убезпечення своїх коштів скористався додатковою послугою від АТ КБ «ПриватБанк» – страхування коштів від фінансового шахрайства у разі здійснення шахрайських дій, яке передбачало здійснення щомісячних платежів. 16 березня 2023 року на його мобільний додаток «Приват-24» почали надходити повідомлення щодо зняття коштів з кредитного рахунку. Оскільки списання кредитних коштів з карткового рахунку відбувалось не за його згодою, письмового чи електронного розпорядження він не надав, заблокувати картку самостійно не вдавалося, тому не зволікаючи, звернувся до відділення АТ КБ “ПриватБанк”, де повідомив про шахрайські дії і попросив спеціаліста банку заблокувати картку, що відразу зробити не вдалося, тому під час його перебування в банку шахраї навіть встигли підняти кредитний ліміт до 75 тисяч гривень, що призвело до подальшого списання і зняття решти кредитних коштів. Надалі було встановлено, що в період з 15.03.2023 року по 16.03.2023 року невстановлена особа з використанням інформаційно-комунікаційних систем змінила його фінансовий номер телефону до додатка «Приват-24», після чого шість разів здійснила крадіжку коштів на загальну суму 74 879 гривень. Цього ж дня громадянин звернувся з заявою до поліції про вчинення відносно нього кримінального правопорушення. Відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, внесено до ЄРДР. 11.04.2023 року страховою компанією АРКС йому було відшкодовано завдані збитки в розмірі 50 тисяч гривень, які були йому перераховані на картку для виплат, користуючись з яких він погасив частину боргу за кредитною карткою, чим фактично банком визнано вчинені шахрайські дії. Проте АТ КБ «ПриватБанк» бувши проінформованим про вчинене відносно нього кримінальне правопорушення, та враховуючи те, що досудове слідство не завершене, звернувся до суду та просить стягнути з нього заборгованість за користування кредитними коштами, які він не знімав. До того ж громадянин на частину погашеного страховкою боргу в сумі 50 тисяч гривень та решту заборгованості, нарахував заборгованість за простроченими відсотками.
Яким було рішення суду?
Суд відмовив ПриватБанку в задоволенні позову. Фінустанова не надала належних доказів того, що чоловік своїми діями здійснив компрометацію доступу в Приват-24, зокрема, що він, як користувач кредитної картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяв у доступі до відомостей по кредитній картці, його особового рахунку, аканту чи мобільного додатку Приват-24, незаконному використанні ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати операції.
“При цьому, суд звертає увагу, що кошти з кредитного рахунку відповідача знімались за допомогою фінансового номера мобільного телефону, про який відповідач банк не повідомляв, а повідомлення про зміну номера фінансового телефону є безумовною умовою укладеного договору від 15.03.2023 року. Тобто зміна номера фінансового телефону мала відбутися лише за умови повідомлення безпосередньо ним уповноважену особу банку. Проте таких доказів позивач не надає. Належність даного номеру телефону відповідачу не доведено, а місце його використання, модель телефону службою безпеки банку не перевірялось та не встановлювалось. Суд також звертає увагу і на ту обставину, що кримінальне провадження за його заявою відкрито за ч. 4 ст. 185 КК України як крадіжка коштів з його карти і він є потерпілим від дій зловмисників, що ще раз свідчить про відсутність його дій у знятті коштів. Суд критично ставиться до позиції позивача щодо визнання за ним заборгованості по кредиту, оскільки він користувався кредитними коштами, повертав суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом. Суд вважає, що виплата страхового відшкодування в сумі 50 тисяч гривень є фактом визнання банком вчинення шахрайських дій з кредитними коштами, які були взяті на його ім’я та підтверджує відсутність його вини за обставин, що виникли при розгляді даного спору, а отже він не повинен нести цивільно-правову відповідальність за договором б/н від 15.03.2023 року. Банком не доведено, що саме громадянин своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Виходячи з наведеного, суд не вбачає достатніх правових підстав для задоволення позову і приходить до висновку про відмову у його задоволенні за недоведеність позовних вимог”, – наголосив суд.
No Comment! Be the first one.