Нарощування оборонних витрат втрачає сенс, якщо уряди західних країн не інвестують водночас у боротьбу зі змінами клімату в найбідніших регіонах світу. Про це попередив Акім Штайнер, який нещодавно завершив свій другий термін на посаді керівника Програми розвитку ООН (ПРООН).Про це повідомляє electromotor.com.ua з посиланням на theguardian.com
Table Of Content
“Чим більше уряди концентруються виключно на внутрішніх питаннях, тим більше зростає їхня вразливість”, — зазначив Штайнер. — “А вразливість дуже швидко може перерости у справжню кризу”.
За його словами, багато країн, включно зі США, Великою Британією та деякими членами ЄС, сьогодні активно збільшують витрати на оборону, одночасно урізаючи бюджети на міжнародну допомогу. Такий підхід він назвав короткозорим і стратегічно небезпечним.
“Кожне скорочення фінансування співпраці з країнами, що розвиваються, — це втрата можливостей для дій”, — сказав він. — “Ви втрачаєте важелі впливу на глобальні процеси, які безпосередньо впливають і на вашу національну економіку. У світі, де все взаємопов’язано, це самогубство”.
Кліматичні ризики — це теж загроза безпеці
Штайнер підкреслив, що виклики на кшталт кібератак, нових пандемій чи неконтрольованого потепління становлять не меншу загрозу, ніж традиційна військова агресія.
“Головна небезпека сьогодні — не лише армія сусідньої держави, а ті фактори, які можуть призвести до дестабілізації: зміна клімату, масові міграції, продовольчі кризи”, — пояснив він.
У такій ситуації, за його словами, країни мають переосмислити поняття національної безпеки. Витрати на кліматичні програми та допомогу країнам, що розвиваються, мають розглядатися як частина стратегії безпеки — поряд з витратами на оборону.
“Якщо ми хочемо мати послідовну стратегію захисту, то має бути два напрямки: оборона і стримування з одного боку, а з іншого — розвиток і стійкість. І обидва напрями потребують міжнародної компоненти”, — наголосив він.
Новий підхід до оборонних бюджетів
Дедалі більше фахівців з безпеки закликають уряди включати до оборонних бюджетів фінансування проєктів, що спрямовані на запобігання кризам, зокрема у сфері зміни клімату, продовольства та міграції.
Колишній президент США Дональд Трамп запропонував країнам НАТО витрачати 5% ВВП на безпеку — з яких 3,5% на збройні сили, а ще 1,5% могли б охоплювати сфери на кшталт кіберзахисту та інфраструктури.
Велика Британія пообіцяла до 2035 року досягти цього показника, однак підвищення оборонного бюджету фінансується, зокрема, за рахунок скорочення міжнародної допомоги — з 0,5% до 0,3% ВВП.
Уряди інших країн обирають інші шляхи. Німеччина розширює інфраструктуру та включає у плани оборони кліматичні ініціативи. Іспанія пішла ще далі — заклала 1,75 млрд євро зі свого оборонного бюджету на кліматичні програми.
ООН під тиском, світ у критичному стані
На думку Штайнера, сьогоднішня ситуація у світі — одна з найнебезпечніших за останні десятиліття. Міжнародні інституції, зокрема ООН, перебувають під небаченим тиском.
США скоротили діяльність USAID, зменшили фінансування ООН і фактично згорнули низку національних структур, відповідальних за кліматичну політику. Інші великі донори, такі як ЄС, Канада, Японія та Велика Британія, також перебувають під економічним тиском.
“Світ переживає період глибокого розладу. Геополітична напруга й економічна нестабільність загрожують паралізувати міжнародну співпрацю”, — підсумував Штайнер.
Читайте також Швейцарія будує першу у світі безпілотну гірську зубчасту залізницю
